вторник, 22 февраля 2011 г.

Завдання 3. Сценарний план документального фільму на тему зберігання пуповинної крові

Фото з сайту: http://umbilicalcordbloodstemcellreserch.com/

В кадрі:

Зйомка блоку з новонародженими дітьми через скло

Крупний план дитячих облич

Лікар в коридорі розмовляє з вагітною жінкою

Коментар майбутньої мами, що вагається щодо рішення про зберігання пуповинної крові для майбутньої дитини

(зйомка в пологовому будинку)

Коментар біолога з Міжнародного центру біотехнології «Біостем» при НДІ невідкладної та відновновлювальної хірургії ім. Гусака (м. Донецьк) , що працює в лабораторії клітинного і тканинного культивування.

Зйомка приладдя в лабораторії – мікроскопів, кріо-камер, і тд.

Коментар директора Сімейного банку пуповидної крові «Гемафонд» (м.Київ)

Архівні фото Девіда Харісса,

Архівне відео американських банків пуповидної крові

Коментар фахівця з Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення при Міністерстві охорони здоров’я щодо фінансування державою процедури збереження пуповидної крові

Коментар юриста

Інфографіка переліку документів, що регламентують діяльність банку пуповинної крові в Україні:

· Конституція України,

· Цивільний кодекс,

· законом України "Основи законодавства України про охорону здоров'я",

· законом України "Про донорство крові та її компонентів",

· законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"

Стенд-ап журналіста

Зйомки в пологовому будинку, в центрі підготовки для майбутніх батьків

Поза кадром:

Сьогодні кожна родина, яка чекає малюка, стикається з вибором і відповідальністю за збереження або не збереження стовбурових клітин пуповинної крові майбутньої дитини. Оскільки в Україні ця послуга досить нова, навколо неї народилося чимало міфів.

Я досі вагаюсь…Інформації не достатньо – в одних джерелах залякують, що в Україні немає перевірених методик для такої процедури, в інших пишуть, що методики є, але збір пуповинної крові позбавляє новонародженого цінного крові. Одним словом, не вистачає кваліфікованої і вичерпної інформації для батьків.

Використання гемопоетичних стовбурових клітин, якими дуже багата пуповинна кров, дійсно є «золотим стандартом» у лікуванні багатьох форм хвороб, зокрема лейкозів. Але вже сьогодні пуповинна кров успішно застосовується в лікуванні ще близько 70 інших важких захворювань в області імунології, ендокринології, ортопедії, стоматології, офтальмології, репродуктивної медицини та ін. Щодо того, що дитина недоотримує цінну для нього кров – це невірно. Фактично, з пуповинної вени збирається кров, яка повинна була бути просто викинута.

Мало хто знає, що вперше зберігати кров з пуповини в Україні почали в 1984 р., і є дані, що це був перший європейський досвід такого кріозберігання . Перший приватний банк пуповинної крові виник у США в 1992 році, коли професор Девід Харрісс «про всяк випадок» заморозив пуповинну кров свого сина. З тих пір, у світі засновані та успішно функціонують більше 200 банків пуповинної крові, а Девіду Харріссу сьогодні належить найбільший з них.

У розвинених країнах світу (США, Канада, Іспанія, Франція, Німеччина, Японія) активно функціонують державні банки пуповинної крові, що фінансуються урядом. У деяких країнах, (наприклад, у США) держава законодавчо зобов'язує лікарів інформувати всі вагітних жінок про те, що існує можливість зберегти пуповинну кров дитини у спеціалізованому банку. У тому ж США, витрати батьків на збереження пуповинної крові навіть вираховуються з щорічних податків.
В Україні, на жаль, держава не може оплатити збір і зберігання цього безцінного біологічного матеріалу.

Взаємовідносини клієнта з банком пуповинної крові регулюється договором, де прописані всі обов'язки банку щодо надання якісної послуги. Крім того, варто звернути увагу на такий пункт, де у договірному порядку гарантується організація передачі зразків на зберігання в інший банк пуповинної крові відповідного рівня в разі обставин, що не дозволяють і далі зберігати зразки в попередньому кріобанку.

Щодо вартості такої послуги, то в Україні в середньому вона складає близько 6-ти тисяч гривень. Фахівці все ж наголошують, що зберігання власної пуповинної крові навіть протягом всього життя коштує в десятки разів дешевше, ніж донорський зразок кісткового мозку чи чужий пуповинної крові з-за кордону. Все ж кінцеве рішення – зберігати пуповинну кров чи ні для своє дитини – таке рішення кожна сім’я вже приймає самостійно.

На основі матеріалу «10 міфів про стовбурові клітини пуповинної крові»

www.sprosimam.org.ua

вторник, 8 февраля 2011 г.

Завдання 2. Замітка на наукову тематику

Переваги овочевої засмаги

Британський вчений дослідив, що споживаючи овочі та фрукти, можна отримати «здорову» засмагу. Дослідження, проведене доктором Іаном Стефеном в Ноттінгемському Університеті, продемонструвало, що вживання свіжих овочів та фруктів дає навіть кращу засмагу за сонце - шкіра набуває більш здорового та золотавого кольору.

Обличчя посередині - природний колір шкіри, зліва - результат засмаги на сонці, справа - шкіра, збагачена каротиноїдами. Фото: Image courtesy of University of Nottingham

Усьому причина – каротиноїди (лат. carotinoida ‹ лат. carota – морква), що містяться у фруктах та овочах. Це жовті, помаранчеві чи червоні пігменти здебільшого рослинного походження, що є полінасиченими вуглеводнями, тобто органічними сполуками, що складаються з атомів вуглецю і водню. Каротиноїди є також антиоксидантами, що сприяють поглинанню шкідливих речовин, шляхом сповільнення чи припинення окислювальних процесів в нашому організмі та нейтралізації дії активних молекул вільних радикалів. А це, в свою чергу, означає зміцнення імунної опірності організму до різноманітних вірусів та інфекцій, плюс покращення репродуктивних функцій організму. Саме пігменти-каротиноїди і є відповідальними за насичений червоний чи жовтогарячий колір деяких фруктів та овочів, таких от, як наприклад, морква, помідори, плоди шипшини, смородини, горобини, обліпихи, актинідії та ін.

Фото: wine me up

Отже замість того, щоб пролежувати годинами на спекотному сонці заради бронзового відтінку шкіри, краще додати у свій раціон харчування побільше моркви і помідорів, - стверджує доктор Іан Стефен, котрий вже опублікував результати свого дослідження в журналі Journal Evolution and Human Behaviour (Журнал про еволюцію та людську поведінку).

Доктор Іан Стефен з Школи психології при Ноттінгемському Університеті проводив своє дослідження як одну з частин його PhD проекту (PhD – західний еквівалент нашого кандидата наук) за сприяння Брістольського Університету та Університету Св.Андрія. Він так коментує результати своїх дослідів: «Більшість людей думають, що задля покращення кольору шкіри потрібна засмага, однак наше дослідження доводить, що споживання фруктів та овочів у великих кількостях є значно ефективнішим. Ми прийшли до висновку, що обираючи з-поміж засмаглої на сонці шкіри та шкіри, збагаченої кольором під дією каротиноїдів, люди все ж обирають другий варіант. Така шкіра виглядає значно привабливіше та має більш здоровий вигляд».

Використано матеріали:

Eating Vegetables Gives Skin a More Healthy Glow Than the Sun, Study Shows, ScienceDaily,

http://www.sciencedaily.com/releases/2011/01/110111133224.htm

Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника і В.О. Топачевського. – К., 1986; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни – К., 1993; Губський Ю.І. Біологічна хімія. – К.–Тернопіль, 2000.

воскресенье, 6 февраля 2011 г.

Аналіз статті Анастасії Казанцевої «Спать надо чаще»

Фото: Henry Leutwyler // Fall 2007

Стаття А.Казанцевої «Спать надо чаще» присвячена проблемам сну, пам’яті, а також ідеї гіпнопедії, тобто навчання під час сну. В цілому матеріал викликав неоднозначні враження, адже авторка почасти порушувала основні принципи журналістики, про які йтиметься далі.

Спекулювання сенсаційністю

Журналістка подекуди використовує аж надто емоційно забарвлені вирази, які втім є вкрай голослівними і мають на меті лише створення ефекту сенсаційності. Наприклад, ще на початку статті читаємо: «Совершенно невозможно спать, когда на твоих глазах расшатываются основы миропорядка». «Розгойдування основ світоустрою» очевидно означає ефект лекції вченого В.Ковальзона, однак такі безапеляційні твердження не є прийнятними в науковій журналістиці.

Далі за текстом: «Собравшиеся всегда подозревали, что цивилизация вынуждает людей жить по какому-то дурацкому графику, но не ожидали, что это – общепризнанный научный факт». Є одразі кілька зауважень: по-перше, хто є «собравшиеся» - студенти, вчені-колеги Ковальзона, журналісти? Незрозуміло. По-друге, очевидна фамільярність і неоднозначність висловів автора впадає у вічі. Залишається лише здогадуватись, що під «дурацким графиком» йдеться про режим сну, а «общепризнанный научный факт» кимось доведена теорія .

Журналістські «ляпи»

Журналістка згадує про існування чотирьох фаз сну, однак пояснення їм дає зовсім нелогічно - називає лише першу і четверту, другу і третю чомусь залишає поза увагою.

Залишає здогадку після прочитання і таке речення: «человеческий сон отличается от сна нормальных животных». Що таке «нормальные животные» - невідомо, тоді, за логікою А.Казанцевої мали б існувати і «ненормальные животные», однак такі науці досі невідомі.

Автор статті окрім того, виявляє певну некомпетентність в досліджуваній темі. Її фраза «что именно происходит при недостатке сна у людей, исследовать довольно трудно, намного проще работать с крысами…» викликає певний конфуз. По-перше, дисфункції сну вже давно вивчені і описані психіатрами, а по-друге, зіставляти роботу вчених з людьми і пацюками не зовсім коректно і етично.

Необґрунтованість тверджень

У статті часто згадуються дослідження, наукові співтовариства, безособові вчені і піддослідні, на які немає жодних посилань чи цитат, через це постає питання правдивості матеріалу. Наприклад: «антропологические исследования примитивных культур подтверждают, что…», «идея о том, что… подтверждается множеством экспериментов», «сегодня научное сообщество уже не сомневается в самом факте…» і т.д.

Невідомо, якими джерелами послуговувалась журналістка, відтак стаття втрачає найголовніший аспект – достовірність.

Розфокусування уваги, відсутність основної ідеї

Цей недолік є вкрай важливим, адже через розмитість головного «месиджу» автора, відповідно і читач отримує нечітке розуміння викладеного матеріалу. Спочатку у статті йдеться про важливість прокидання після завершення чергової фази сну, потім – про корисність і природність денного сну, надалі ця теза самим же вченим і спростовується: «…для нашего хорошего запоминания неважно, когда мы поспали – днём или ночью». Після цього авторка вдається до пояснення вкрай складною науковою мовою про поняття біологічного годинника людини, де приходить до необґрунтованого висновку, що він працює за 25-годинним графіком, а не 24-годинним, як прийнято вважати.

Далі у статті починається своєрідний хаос – журналістка переказує ідеї Ковальзона без якої-небудь структуризації. Читач дізнається і про ідеї гіпнопедії, і про зацікавлення Ковальзона антиутопічними, сатиричними ідеями британського письменника О.Хакслі.

Гадаю, найкращим вирішенням такої проблеми було, якби авторка обрала один певний аспект, ідею того ж вченого Ковальзона і проаналізувала його, додавши інші джерела, та думки інших експертів.

Відсутність альтернативної точки зору

Єдиним цитованим джерелом у даній статі є вже згадуваний вчений-біолог Володимир Ковальзон, провідний науковий співробітник Інституту проблем екології та еволюції ім. А.Н. Северцова РАН. Зрозуміло, що стаття присвячена саме його доповіді, однак відсутність інших поглядів перетворює статтю на оду вченому Ковальзону, що є неприпустимим для журналістики в цілому.

Авторитетність цитованого вченого

Найважливіший аспект – це твердження самого Ковальзона, ідеї якого представляються авторкою статті як незаперечні істини. Журналістка їх не аналізує, хоча доктор біологічних наук подекуди висловлюється вкрай суперечливо. Зокрема, А.Казанцева наводить такі прямі і непрямі цитати: «… лучше всего мы запоминаем всякую дрянь, так сказать, неприятности..», «Ковальзон считает, что возможность высыпаться должна быть у каждого, даже если он мутант». Гадаю, коментарі тут зайві.

Джерело: Science & Technologies RF

http://strf.ru/material.aspx?CatalogId=222&d_no=36577