Завдання 4. Замісна підтримувальна терапія

Плюси:

www.modernmedicine.com

• усуває необхідність вживати нелегальні опіати, оскільки ЗПТ в певному значенні заміщає їхню дію і підтримує стабільний стан пацієнта;
• стабілізація і поліпшення психосоматичного стану пацієнтів, хворих на синдром залежності від опіоїдів;
• медикаменти, призначені для використання під час замісної терапії послаблюють ефекти героїну або інших опіоїдних наркотиків, зв'язуючи опіоїдні рецептори у головному мозку;
• медикаменти для замісної терапії (у тому числі метадон) можна вживати  перорально  у формі таблеток чи розчину,  відтак, усувається ризик зараження інфекційними захворюваннями, пов'язаний з ін'єкціями (ВІЛ-інфікування, гнійні і септичні ускладнення, гепатити);
• тривала дія медикаментів: наприклад, бупренорфін здатний зберігати зв'язок з рецепторами до 72 годин, що дозволяє використовувати його для замісної терапії навіть не щодня, а лише тричі і навіть двічі на тиждень;
• зниження кримінальної активності серед СІН;
• є можливість регулярних консультацій соціального працівника та психолога, які допоможуть справитися з психологічними труднощами та вирішити багато проблем повсякденного життя (працевлаштування, відновлення втрачених документів, сімейне консультування). За необхідності надається можливість консультування і лікування іншими фахівцями (інфекціоністами, психіатрами, гінекологами, фтизіатрами).
• cтворення умов для якісного медичного обслуговування вагітних жінок, що вживають наркотики;
• відповідно до експертних оцінок, кожен долар, вкладений у програми лікування опіоїдної залежності, може зберегти чотири-сім доларів тільки завдяки таким факторам, як зменшення збитків, завданих злочинністю, пов'язаною з наркотиками, і крадіжками та пограбуваннями, а також скорочення витрат на карне судочинство. Якщо врахувати економію на медичній допомозі, сумарне заощадження може перевищити витрати в співвідношенні 12:1.

Мінуси:

• щодо метадону: ризик  передозування,  ймовірність   використання   без лікарського   призначення   з   метою  ейфоризації,  ризик  витоку препарату на "чорний ринок",  значна фізична залежність;
• метадон за передозування може призвести до небажаних наслідків: пригнічення дихальної функції, дихальної недостатності та навіть летального кінця;

• ризик передозування є вищим на етапі початку терапії (період індукції), а також за обставин легального або нелегального вживання інших седативних препаратів. АЛЕ,  ризик передозування під час терапії метадоном є нижчим, аніж під час вживання нелегальних наркотиків;
• найбільш поширені наслідки тривалого вживання метадону - закрепи. Вони спостерігаються внаслідок уповільнення перистальтики ШКТ;
• побічні дії бупренорфіну аналогічні тим, що виникають при застосуванні інших опіоїдів та зумовлені агоністичним ефектом на опіатні рецептори. Найчастіше спостерігаються: головний біль, нудота та блювота, підвищена пітливість, закрепи, сонливість, аменорея у жінок, сексуальні розлади у чоловіків. Більшість цих явищ виникає на початку лікування, але у деяких випадках можуть супроводжувати пацієнтів досить довгий час.