Приклади вдалого та невдалого використання статистичної інформації

Аналізуючи журналістські матеріали та новинні повідомлення, які оперують статистичним даними, можна дійти висновку, що помилки, які там трапляються є досить типовими і досить часто повторюваними. Серед найпоширеніших недоліків можна виокремити:

·         відсутність даних про організацію, яка провела дослідження;

·         відсутність інформації про вибірку (скільки всього було опитано, до якої соціальної та вікової  категорії належать респонденти);

·         час проведення дослідження;

·         хто замовник дослідження;

·         чи зазначена похибка у результатах дослідження.

Прикладом вдалого використання статистичних даних може слугувати цей матеріал:

Body Mass Index in Adolescence Associated With Early Occurrence of Diabetes and Heart Disease (ScienceDaily (Apr. 7, 2011)

·         У публікації згадується термін, впродовж якого проходило дослідження та його тип (follow-up study);

·         кількість респондентів, з вказівкою на національну, вікову та професійну належність;

·         вказана назва організації, ім’я та посада науковця, який очолював дослідження (плюс імена та посади усіх науковців із дослідницької групи);

·         дата оприлюднення результатів дослідження;

·         назва наукового видання, де результати опубліковані;

·         фактори ризику, які враховувались під час дослідження (рівень цукру в крові, ліпідний спектр крові, кров’яний тиск, куріння та сімейна історія хвороб);

·         поетапне представлення результатів (оскільки дослідження тривало 17 років, вчені оприлюднили результати по кожному періоду дослідження).

Невдале використання статистики добре проілюстроване у цій публікації:

Новости науки » Медицина » Корица помогает снизить уровень сахара в крови

·         жодних згадок про організацію, яка провела дослідження;

·         немає імен, посад дослідників, лише абстрактні «шведські вчені»;

·         немає даних про респондентів, їхню кількість та категорію. Лише є згадка, що респонденти були «добровольцями»;

·         жодних даних у відсотковому чи кількісному співвідношенні (лише відомо, що людей розподілили на дві групи);

·         відсутня інформація про публікацію результатів дослідження і дату його проведення;

·         не вказується похибка у результатах дослідження.

Загалом, склалось враження, що дане дослідження є несправжнім, оскільки абсолютно не відповідає, бодай, елементарним науковим вимогам. Прикметно, що замітка опублікована на сайтах sbio.info («перша біо спільнота») та «Новости науки», що позиціонують себе як ресурси з претензією на науковість.